Гольф - це вид спорту, яким насолоджуються люди різного віку та рівня майстерності. Однак гольф також пов'язаний з ризиком отримання травм через надмірне використання та гострі травматичні події. Розуміння найпоширеніших травм у гольфі та способів їх запобігання може допомогти гольфістам безпечно грати в цю гру протягом багатьох років. Вправи для гольфу на гойдалках можна навчитися зменшувати травматизм.
Чому у гольфіста болить лікоть?
Лікоть гольфіста, як правило, викликаний повторюваними рухами, такими як замах ключки для гольфу, які розтягують сухожилля на внутрішній стороні ліктя.
Як запобігти перенапруженню спини в гольфі?
Перенапруження спини в гольфі можна запобігти, підтримуючи правильну поставу, розминаючись перед грою, використовуючи правильну техніку замаху і включивши вправи на зміцнення м'язів спини в регулярну фітнес-програму.
Які існують заходи для профілактики тендиніту зап'ястя в гольфі?
Щоб запобігти тендиніту зап'ястя, гольфісти можуть використовувати правильну техніку хвата, переконатися, що їхнє спорядження добре сидить, і уникати надмірних навантажень, роблячи регулярні перерви під час тренувань або гри.
Що можуть зробити гольфісти, щоб запобігти травмам колін?
Гольфісти можуть запобігти травмам колін, використовуючи правильне взуття з хорошою підтримкою, підтримуючи загальну фізичну форму і гнучкість, а також уникаючи надмірного навантаження на коліна під час замахів і рухів.
Як звести до мінімуму травми рук і пальців у гольфі?
Гольфісти можуть звести до мінімуму травми рук і пальців, використовуючи правильно підібрані рукавички, практикуючи хорошу техніку хвата і уникаючи перенапруження або навантаження на руки під час ударів.
Поширені травми в гольфі
1. Травми від надмірного використання
Багато поширених травм у гольфі виникають через надмірне використання повторюваних рухів під час замаху. До них відносяться:
Травми спини
Гольфісти схильні до різних травм спини через повторювані рухи і крутний момент, що виникають під час замаху.
Грижі та випинання дисків:
Замах у гольфі передбачає скручування та обертання хребта, що може спричинити навантаження на міжхребцеві диски. З часом цей повторюваний стрес може призвести до випинання або грижі міжхребцевих дисків, що тисне на спинномозкові нерви і спричиняє біль. Ранні ознаки включають біль у нижній частині спини, що віддає в ноги.
М'язи напружені:
Нахили і підйоми, пов'язані з грою в гольф - від підняття м'ячів до вирівнювання ключок - можуть напружувати м'язи нижньої частини спини. Сюди входять м'язи-згиначі хребта, а також м'язи живота та черевного преса. Розтягнення м'язів викликає біль, спазми і труднощі з повною амплітудою рухів спини.
Профілактика включає в себе:
- Силове тренування для пресу та м'язів спини.
- Хороша розминка.
- Розтяжка після 18 лунок.
- Модифікація гойдалки для зменшення обертання та навантаження на хребет при появі перших симптомів.
Хіропрактика, протизапальні препарати та фізична терапія можуть допомогти в реабілітації травм спини.
Травми ліктя
У гольфістів може розвинутися тендиніт ліктьового суглоба і травма через надмірне навантаження на м'язи передпліччя, які контролюють зап'ястя під час замаху.
Лікоть гольфіста - це медіальний епікондиліт, спричинений надмірним використанням м'язів-згиначів зап'ястя, які починаються на медіальному надвиростку ліктя. Повторювані захоплення і згинання зап'ястя під час замаху можуть призвести до запалення і болю на внутрішній стороні ліктя. Симптоми травми ліктя при грі в гольф включають болючість над медіальним надвиростком і біль при згинанні зап'ястя і хапальних рухах.
Тенісний лікоть
Латеральний епікондиліт виникає через надмірне використання м'язів-розгиначів зап'ястя, які прикріплюються до латерального надвиростка. Ті самі повторювані рухи зап'ястя при замаху в гольфі спричиняють мікророзриви та запалення, що призводить до болю на зовнішньому боці ліктя. Симптоми включають болючість над латеральним надвиростком і біль при розгинанні зап'ястя.
Лікування обох типів тендиніту спрямоване на зменшення запалення, модифікацію замаху для зменшення навантаження на зап'ястя та фізичну терапію для зміцнення м'язів передпліччя. Налокітники та бандажі можуть забезпечити підтримку та компресію під час гри в гольф.
Ін'єкції кортизону та хірургічне втручання - це варіанти лікування хронічних випадків, які не покращуються за допомогою більш консервативних заходів. При правильному лікуванні та модифікації замаху тендиніт ліктьового суглоба часто піддається лікуванню, що дозволяє гольфістам повернутися до гри в гольф.
Травми зап'ястя
Повторювані рухи зап'ястя під час замаху в гольфі можуть призвести до запалення і травм сухожиль і зв'язок зап'ястя.
Тендиніт:
У гольфістів часто розвивається тендиніт через надмірне навантаження на сухожилля розгинача зап'ястка і згинача зап'ястка на зовнішній і внутрішній сторонах зап'ястка. Постійне згинання та розгинання зап'ястя під час гойдалки спричиняє навантаження на ці сухожилля, викликаючи запалення та біль. Симптоми включають біль, болючість і скутість у зап'ястях, особливо при утриманні ключки для гольфу. Діапазон рухів зап'ястя може бути обмежений.
Розтягнення:
Скручувальні рухи в гольфі також можуть призвести до розтягнення зв'язок, які стабілізують лучезап'ястковий суглоб. Це викликає біль, набряк і нестабільність зап'ястя. Лікування спрямоване на зменшення навантаження на зап'ястя під час гри в гольф, а також на нестероїдні протизапальні препарати, зап'ясткові шини та фізичну терапію для усунення слабкості та проблем з рухливістю.
Методи профілактики включають в себе:
- Перерви між раундами гольфу
- Використання довших руків'їв або спеціальних рукавичок, які зменшують згинання зап'ястя
- Модифікація гойдалки для зменшення защемлення зап'ястя
- Зміцнення м'язів передпліччя для кращої підтримки зап'ясть
За допомогою відповідного відпочинку, медикаментозного лікування та модифікації замахів і хватів більшість гольфістів можуть ефективно контролювати та зменшувати поширені травми в гольфі, такі як тендиніт зап'ястя та розтягнення зв'язок, щоб повернутися до гри в цей вид спорту. З часом зміцнювальні вправи можуть допомогти розвинути толерантність і витривалість, щоб мінімізувати ризик повторних травм зап'ястя.
2. Травматичні ушкодження
Гольфісти схильні до надмірних навантажень і гострих травм, особливо в області плечей, колін і гомілковостопних суглобів.
Травми плеча
Розриви ротаторної манжети є поширеною травмою в гольфі, особливо у гравців старшого віку. Ротаторна манжета - це група з чотирьох сухожиль, які стабілізують плечовий суглоб. Під час фази прискорення гольф-замаху сухожилля ротаторної манжети повинні ексцентрично скорочуватися, щоб контролювати і гальмувати руку. З часом таке повторюване високе навантаження може пошкодити сухожилля, що призводить до перетирання, часткового або повного розриву.
Симптоми травми плеча при грі в гольф включають біль у плечі, який посилюється при замаху, слабкість і втрату діапазону рухів. Розриви можуть бути від легких до важких, що вимагає тривалої реабілітації або навіть хірургічного втручання для усунення пошкоджень. Профілактика зосереджена на правильній механіці махів, щоб мінімізувати надмірну ротацію плеча, регулярному розтягуванні та зміцненні м'язів ротаторної манжети.
Травми колін
Розриви ПХЗ часто трапляються в гольфі через раптові зупинки, зміну напрямку та повороти під час гри, особливо навколо грину. Передня хрестоподібна зв'язка (ПХЗ) забезпечує стабільність коліна, з'єднуючи стегно з кісткою гомілки. Травми ПХЗ в гольфі найчастіше трапляються під час розбалансованого замаху або повороту під час удару.
Розрив АХЗ призводить до негайної нестабільності колінного суглоба, труднощів з витримуванням ваги та часто чутного "хрускоту". Операція з реконструкції ПКС може вимагати від спортсменів повернення до активних видів діяльності, таких як гольф. Профілактика зосереджена на зміцненні м'язів, які підтримують колінний суглоб, і поліпшенні пропріоцепції за допомогою тренувань на рівновагу. Правильна підгонка взуття для гольфу також може допомогти уникнути різких перепадів ваги, які навантажують ПКС.
3. Травми через неправильний вибір або форму спорядження
Поширені травми в гольфі також можуть бути наслідком вибору спорядження, недоліків техніки замаху та поганої форми.
Біль у спині від занадто довгих або важких ключок для гольфу
Ключки для гольфу, які довші або важчі, ніж потрібно, можуть напружувати спину гравця під час замаху. Занадто довгі ключки змушують гравця перенапружуватися і сильніше обертати тулуб, щоб правильно вдарити по м'ячу. З кожним ударом важчі ключки вимагають більшого зусилля від м'язів корпусу і спини. Правильна підгонка ключки допоможе вибрати правильну довжину, положення і вагу відповідно до статури гольфіста, щоб мінімізувати навантаження на спину.
Біль у зап'ясті від занадто сильного стискання ключки
Багато гольфістів тримають ключку занадто сильно, що призводить до розтягування сухожиль і зв'язок зап'ястя і передпліччя при повторюваних замахах. Більш легкий, менш сковуючий хват дозволяє зап'ястям вільніше рухатися під час замаху, зменшуючи тертя і напругу. Оптимальний тиск на хват має бути достатньо сильним, щоб контролювати ключку, а не стискати її.
Травми стегна або ніг через погану поставу, вади постави та проблеми з розгойдуванням
Неправильна постава під час удару, неправильна ширина стійки і недоліки в розвороті стегна - все це може призвести до травмування стегон і ніг у гольфі. Занадто вузька стійка може перевантажити внутрішню частину стегна. Надмірно вертикальна стійка переносить вагу на задню ногу. А недостатній розворот стегна переносить навантаження на м'язи, не призначені для цього. Щоб уникнути розтягнень, розривів та інших травм стегна і ніг з часом, слід виправити помилки у виконанні замаху за допомогою професійної оцінки та уроків гольфу.
Стратегії профілактики
Профілактика завжди краще і безпечніше, ніж лікування. Ось кілька ключових стратегій для запобігання поширеним травмам у гольфі:
Правильна розминка та розтяжка
Розминка всього тіла з використанням еластичної стрічки або таких вправ, як кола руками, повороти тулуба та махи ногами, допомагає підготувати м'язи та суглоби до повторюваних рухів під час гри в гольф. Розтягування ключових груп м'язів, таких як плечі, стегна, підколінні сухожилля та нижня частина спини, також збільшує гнучкість і діапазон рухів, зменшуючи ризик травм.
Достатній відпочинок між раундами
Гольф - це спорт мікротравм, тобто невеликих повторюваних навантажень, які з часом накопичуються і призводять до травм. Відпочиваючи принаймні один повний день між раундами на 18 лунок, ви даєте час м'язам і суглобам відновитися, що зменшує ризик розвитку травми.
Відрегулюйте спорядження для гольфу відповідно до свого тіла.
Правильно підібране спорядження - від довжини ключки і кута нахилу до розміру рукоятки і компресії м'яча - може зменшити стрес і навантаження, особливо на спину. Професійна підгонка ключки може оптимізувати ваше спорядження відповідно до вашої статури.
Практикуйте хорошу техніку замаху і працюйте над своєю формою.
Надійна, повторювана техніка замаху в гольфі, яка мінімізує крутний момент на тілі, є ключем до профілактики. Поширені помилки, такі як надмірно вертикальна постава, надмірний нахил хребта, надмірна ротація стегон і плечей, з часом можуть призвести до травм. Уроки від професіонала допоможуть виявити та виправити недоліки техніки до того, як вони стануть проблемою.
Висновок
Гра в гольф пов'язана з повторюваними рухами і навантаженнями, які можуть призвести до травм від надмірного навантаження і деяких гострих травматичних ушкоджень від помилкових кроків або падінь. Найпоширенішими травмами в гольфі є травми рук, спини, плечей, зап'ясть, ліктів і колін. Вибір спорядження, техніка удару та загальна фізична підготовка також відіграють певну роль у ризику травм для гольфістів.
Щоб запобігти поширеним травмам у гольфі та продовжити час перебування на полі, зосередьтеся на правильному розминка і розтягування, а також дотримуйтесь усіх порад, описаних вище. За допомогою правильних стратегій профілактики та лікування будь-яких болів, що виникають, більшість гравців у гольф можуть звести до мінімуму травми та отримати максимальне задоволення від гри на довгі роки.